***

***
Біжать  літа  то  повагом,  то  підтюпцем.
Для  них  дорогу  доля  вибира.
Мені  ж  якось  і  віриться,  й  не  віриться,
Що  на  порозі  осені  пора.

А  це  і  дні,  журбою  підперезані,
І  дум  потік  щемливих  і  важких
Про  те,  чому  земля  вогнем  розтерзана
Й  чому  москва  знущається  віки.

І  відповідь  прийшла  –  не  забарилася:
Орда  не  звикла  господарювать.
Якщо  із  долею  слуги  ти  не  змирилася,
Доводь  любов  до  волі  не  в  словах.
                                                                                         3.04.2024.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2024
автор: Ганна Верес