Ведеш.
Приймаєш подяку і полегшуєш нести кожного особистий хрест .
Непомітно ідучи поруч , не залишиш самотньо в біду.
Я ж - похапцем лапаю моменти, коли й фізично й морально живу
Я для Тебе сліпа, мов мале кошеня,
Бо не скаже ніхто в якому конкретному місті мала б ступати Твоя нога
Навкруги приберу, постелю ніжності гай і ще більше з любові луги
[u][i][b]Атеїсти лиш голосно моляться в польоті,
А віруючі допомагають нести чужі хрести
[/b][/i][/u]
Отак і живем :
В світі до біса гучних бездіяльних слів.
Отак і живем:
У ледь чутному шопоті важливих справ.
Подай руку від серця ,[i][u][b]хай[/b][/u][/i], коли хтось падав,
[i][b][u]Знайдеться такий самий[/b][/i][/u] , що неочікувано й міцно злапав
Й над прірвою на німо обійняв.
Між попелем кавалок душі віднайшов
І віру в людей воскресив .
Поглянь! (Ти ж для цього в цей диявольський світ прийшов.. ?)
Побачиш, [u][i] [b]як[/b][/i][/u] над прірвою хтось когось мовчки злапав й обійняв
Й можливо вже скоро відчую , що й [u][i] [b]Ти[/b][/i][/u] Нарешті
По крихтам
від цього жорстокого світу
Сам себе
до купи зібрав.
13.05.2024.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2024
автор: Тейсі