Крокує по́хапцем земне життя
Від вже минулого до майбуття
Ляга верлібром й п'єсою рядками
Про сльози, й щастя, що не за горами
З троянд й шипів, із меду і багви
Крізь терни до зірок – два полюси
В нім усміх долі, успіх і поразки
Печаль і радість, миті, наче з казки
Несеться спо́хвату земне життя..
Де є лиш мить, й немає вороття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2024
автор: Софія Пасічник