Ой, мамо ріднесенька,
Прощаюсь з тобою,
Я один-однісінький
Серед поля бою.
Тече кров-стікає,
Із рани точиться...
Вороння кружляє,
Хоче поживиться.
Ой, вороне чорний,
Я молюсь і каюсь,
Зранений, сумирний
З мамою прощаюсь.
Прощай, моя мамо,
І за все прости,
Та нічним туманом
В поле прилети.
Огорни небесною
Любов'ю своєю,
І в небо полину я
Тихо над землею...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2024
автор: Леонід Федорів