Дощем відплакали літа
І відгули у даль громами.
Не дорікаю долі, та
Мені тебе бракує, мамо!
Застигла в пам’яті печаль –
Густа, як вранішні тумани,
А ще та ніжність, що в очах,
В твоїх очах небесних, мамо.
Нема й не буде, як колись,
За обрій линуть дні за днями.
Наснись мені, прошу, наснись,
Прийди у сни до мене, мамо.
© Надія Бойко «Мамо»
11.05.2024
Ілюстрація - Олег Шупляк "Материнство. Колискова"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2024
автор: Надія Бойко