Слово
Слово – то не дрібниця –
Зброя та ще й важка,
В нього своя бійниця,
Вивірена в віках.
Нею не варто гратись –
Гостра ж бо, мов кинжал,
Що покара за зраду,
Як заблука душа.
Іноді є й набоєм,
Як патріот – митець.
Слово – зерно й любові,
Що усьому – вінець.
А як любові зерна
Висходяться в душі,
Кланятимусь доземно
Небу я за вірші.
25.03.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2024
автор: Ганна Верес