Жінка біля вікна .
Чаю холоне чашка
Жінка зітхає важко,
Задумами сумна.
Та зрозуміть хіба
Можна, а чи і треба,
Очі, синіші неба
Заволокла журба.
Тихий холодний сум
Ллється на підвіконня.
Падає на долоню
Крапля солоних дум.
Щось запекло в душі,
Що, і самій не знати,
Схлипує винувато,
Проситься: помовчім
Так і мовчать гуртом:
Чай, жінка й тиша пізня,
В сумці згубилась пісня:
Бажаний ще рингтон.
І не її вина-
Літо минає зовсім.
Рання застала осінь
Жінку біля вікна.
Вільний переклад тексту на українську мову.
Виконання пісні:
https://youtu.be/xF9YWKkCGEw?si=cnFTTfgocdEi2HFU
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2024
автор: Горова Л.