Війна в свої лабети
Взяла всіх нас, та ми
Не з іншої планети,
А є усі людьми.
Тому ми їй коритись
Не будемо повік,
А з ворогами битись
Ми будемо. Навік
Вона у нас минеться,
Коли остання нить
Тонка її порветься
В свою останню мить,
Коли ми перемогу
Здобудем у війні.
Ми стали на дорогу
Цю та йдемо по ній.
Йдемо ми без упину.
Кохаємо ж ми вкрай
Родиму Батьківщину
Всю – український край,
В якому народились
І нині живемо,
Але не щоби бились.
Одначе ми б’ємось
Із тими ворогами,
Які розпочали
Війну цю, щоб рабами
Ми їхніми були.
Та ввік цього не буде.
Закінчиться війна.
В ній перемога буде
Лиш нашою. Вона
І принесе нам спокій.
Ми в мирі будем жить,
А не в війні жорстокій,
Яка в той час збіжить.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012781
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2024
автор: Євген Ковальчук