Моя витримко люба, мій добрий терпцю.
Ви не дайте мізкам закипіти.
Хай блудливі мені підсувають «свиню»,
ще зарано їм з цього радіти.
Дім казенний – не сад.
Тхне там часто лайном.
Там цапи - відбувайли гуляють.
Коли смаженим пахне
у «доменну» піч
чергового цапка запихають.
Чи згорить – не згорить
вже проблема його.
Лиш йому одному і рішати.
Двічі смерть не прийде.
Вихід є, чи нема?
Можуть болісно роги ламати.
І свої , і чужі.
Так що, друже мій – цап,
вприся рогом й навчися плювати.
Двічі смерть не прийде
і не варто ніяк,
щоб за блуд чийсь на рейки лягати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2024
автор: Голубочка