Хай через мене просто тече буття
Наче я не поранена, наче я знову дитя
Наче немає спогадів наче нема дощів
Хай буде так наче немає ні наслідків ні причин
Хай піднімаються в небо птахи літаки і сни
Хай уходять морями знаки і кораблі
Мені здається що я частина тих самих Плеяд
Але я не стану про це говорити , у цьому слушність порад
Ти читаєш думки відповіді і сенс
Приймаєш будь який порух душі за смерть
А буття перетікає мною як електрика - кораблем
Так спокійно й тихо й рухає мною назустріч землі
Справлюсь сама , справляюсь в тому й причина незгод
Самотність затишна як рай і спокійна як сон
Залиш мені просто рух і буття, як небо - птахам
І електрику- кораблям і еклектику примхам моїм
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2024
автор: Мілена Христич