Похолодало…вітер гуляв дахами
Кидав на землю яблуневий цвіт
Встеляв городи бур’янами
Ламав гілки дерев там де не слід.
Як на природу- то це закономірно
Рашку он знову дощем і снігом замело
Щур в бункері отетерів від стійла
І не надовго покинув це кубло.
Та годі вже про цю гидоту нам балакать
Ми не про те…бо не для нас рашистський слід
Ми не із тих, що звик лизати лапоть
Нам зовсім не потрібен їхній рід.
І не моліться на рашистську дупу
Краще отямтесь і бережіть свою
Не подавайте для потискання руку
Хто ,звісно, буде в пеклі, і аж ніяк в раю.
07.05.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2024
автор: wanatol