Життя одне й стрімке воно, несправедливості багато, сумні останнім часом дати, затягує буття на дно... Немає спокою давно, бо можуть вбити щохвилини, гілля схилилося в калини, заросли стежки полином... Що завтра буде таїна, надіємось на милість Бога, більше не хочеться нічого, тільки б скінчилася війна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2024
автор: Олег Князь