Іти далі…

Вона  йшла  вулицями  міста
У  світлі  від  холодних  фар.  
А  в  голові  солодкий  спогад,
Як  підіймалась  вище  хмар.  

Вона  літала  з  ним  в  думках,
І  пропливала  океани.  
Забувши  з  ним  про  біль  і  страх,
Землі  не  чула  під  ногами.  

Від  того  щастя  і  любові
Росли  крила  за  спиною.  
Хотіла  з  ним  пройти  життя,  
А  він  -  був  забраний  війною.  

Який  сенс  в  тому  житті,
Якщо  в  нім  нема  любові?
Так  важко  встати  і  знов  йти
Крізь  море  сліз,  смертей  і  крові.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2024
автор: Марта Горбей