Вона йшла вулицями міста
У світлі від холодних фар.
А в голові солодкий спогад,
Як підіймалась вище хмар.
Вона літала з ним в думках,
І пропливала океани.
Забувши з ним про біль і страх,
Землі не чула під ногами.
Від того щастя і любові
Росли крила за спиною.
Хотіла з ним пройти життя,
А він - був забраний війною.
Який сенс в тому житті,
Якщо в нім нема любові?
Так важко встати і знов йти
Крізь море сліз, смертей і крові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2024
автор: Марта Горбей