Погані часи
Жаліємось нудьгуючи, мовляв,
часи погані… Ниємо, як діти,
та в пам'яті будуємо анклав,
не знаючи куди себе подіти…
В минуле на часиночку втекти
бажаємо. Скоріш до марень раю
тікаємо від буднів марноти,
плекаємо ілюзій звичних зграю.
На «до» та «після» ділимо життя,
шукаємо в минулому притулку.
Вже звикли до старечого ниття,
ковтаємо минуле як пігулку…
…Причина ж в тім, що бісить нас нове,
старих часів примара в нас живе…
------------------------------------------------
Плохие времена
Мы сетуем: «Плохие времена…».
Скучая о былом, привычно стонем
и, выпив чашу жалости до дна,
в тоске унылой с радостью мы тонем…
Но, в памяти спасенья поискав,
в былом отыщем рай свой непременно.
В прошедшее на часик убежав,
о будничном забудем совершенно…
Нам кажется, что легче было «там».
О «добром прошлом» память наша ноет,
на «до» и «после» делит пополам,
приятным душу старческую моет…
…Причина ж в том, что злит нас новизна,
пугают нас «иные» времена…
(лютий 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2024
автор: Геннадий Дегтярёв