Хай все те, що вам лиш сниться
У солодких снах,
В вашому житті здійсниться,
А лихе, мов птах,
Відлетить від вас навіки
Враз у небуття,
Щоб не мучило повіки
Думи й почуття.
Хай усе лихе минеться
Вмить на світі цім.
Хай щасливая всміхнеться
Доленька вам всім.
Хай всі темні почування
Із душі піду́ть,
А лиш світлі, мов світання,
В неї увійду́ть,
Мов до рідної оселі,
Сповнять душу хай
До самісінької стелі –
Кожен кут і край.
Хай течуть, неначе ріки,
Всі вони у ній
І залишаться навіки
Жить в ній, щоб лихій
Доленьці шлях перекрити,
Щоби не прийшла,
А як довелося жити
З нею, – щоб пішла,
Зникла із очей, минулась,
Наче й не було,
І вже більш не повернулась,
Мов в своє житло.
Ми ж на світ родились з вами,
Щоб на ньому жить
В щасті лиш і не часами,
А усяку мить.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2024
автор: Євген Ковальчук