Прийде вечір, мов ворожбит,
під вікном незачиненим стане,
крізь прозоре намисто молитв
прямо в душу мені загляне,
приворотом напоїть ніч,
і я тугу свою забуду…
Не шукай мене і не клич,
бо твоєю тепер не буду!..
…Прийде вечір, мов ворожбит,
ніч мене приворотом напоїть,
і лише на коротку мить
про минуле напишуть зорі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2024
автор: Світлана Березняк