Зустрів якось я жінку..-
Диявол кароокий...
Неначе лобом в стінку,
Побачити, зомліти,
Таку гріх не хотіти...
Диявол кароокий..-
Червона полуниця,
Каблук тонкий, високий,
Коротенька спідниця...
Ті довгі, стрункі ноги,
Найти б до них дороги...
Ті нігті, білі руки
Творять зі мною муки...
Той поступ, тіла рухи
Доводять до розрухи...
Яку ж зустрів я жінку.. -
Диявол кароокий!
Побачив і зомлів...
А вона усміхнулась,
- Я ж та, яку хотів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2024
автор: Ivan Kushnir-Adeline