Скотилась,упала пекуча сльоза,
Це серце її відпустило,
Коли ти ховаючи очі сказав,
Щоб більше тебе не любила.
Та серце не хоче прийняти того,
Не може тебе не любити,
Із самого чистого храму свого
Не хоче тебе відпустити.
Навіщо мені ці слова ти сказав,
Хіба я на них заслужила.
Та вже неповернеться в серце сльоза
Не буду я більше щаслива.
Іди і шукай в світі щастя своє
Якщо ти стоїш і не бачиш
Що щастя, мій любий,надійне, твоє
Стоїть зовсім поруч. І плаче...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: Малиновый Рай