Твій протеїновий жаль –
Мов легковажність краси.
Скрипку кладеш на скрижаль –
В ній не твої голоси.
Ходиш по колу надій,
Спрагу тамуєш дзвінку…
Певно, ти лиш вередій.
Тільки в терновім вінку.
Та із природи речей
Вихопиш тишею грім.
…Магія довгих ночей
Присудом стане твоїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: aleksgun