Не вистачає деколи терпіння, нервовий не безмежним є запас, збираємо ми все життя каміння, і розкидаємо його у різний час! По своєму бідують покоління, на жаль в житті бувають вороги, за пазухою носить хтось каміння, не відчуває їхньої ваги... Лише в молитві для душі прозріння, лише добро врятує від біди, часто кидають в спину нам каміння, криваві залишаються сліди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: Олег Князь