* * *
Покинули місто стрижі,
красиве, травнево-зелене.
Пташині стрімкі віражі
спинили оглушні сирени.
І ніби бракує чогось,
і тиша катує обридла,
і пусткою небо здалось,
війна ніби сонце закрила.
Чи ж досить вам волі, скажіть,
чи в гніздах нагальна потреба?
Мої дорогенькі стрижі,
порадуйте свистом із неба.
Почули моління мої,
і душу ледь-ледь звеселили:
щебечуть внизу солов’ї,
стрижі – небеса оживили.
12.05.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2024
автор: Полісянка