* * *
Відчайдушному спектру квітів
Додаю я ще горщик барв.
Цю красу я ловив у світі
І у неї натхнення брав.
Розкладав я на кожен атом
Всі молекули провидінь.
Був я небом і в ньому птахом
І від сонця не впав у тінь.
І колись відчиню я Всесвіт,
Згустом квантів помчу по нім,
Щоб дізнатись, чому він врешті
Не вмістивсь у житті земнім.
30.12.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2024
автор: aleksgun