Шарілася, тремтіла полотном,
Гойдала хвилю витомленим дихом,
Червоним боком - молодим вином,
Сповзала блиском каменями тихо.
Пускалось світло горизонтом вплав,
Горіло соромом, напевно вперше,
А спогад погляд перший все стрічав,
Щем відпускав теплом лише найлегшим.
До ніг твоїх тулилась сонця гра,
Жив час між нами тихою водою,
Та риба сплеснувши, у дивне па,
Ой, не спроста, зникала золотою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2024
автор: Валерій Лазор