Давно я пісень не складав
Вночі для крайніх кіз,
В місцях, де квітнуть лопухи
Й мурахи носять хмиз.
Чекав, коли Альдебаран
Зійде як промінь дня,
Й куток залишить свій кажан.
Й їжак підриє пня.
Тепер як знову загуло
Між зоряних німфей,
Цілющу темряву нічну
Співає мій Орфей.
Між крайніх кіз, гори окрай,
На дні дупла вільхи,
Де я ховаю молочай
На Захід від сохи.
Щоб як прокинеться коза
Під серцем босоніж,
Співала б їй моя гроза
З під лопуха навстіж…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2024
автор: bloodredthorn