Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
Ну і що, що сон тіка за обрій,
з чаєм я стою біля вікна
і ловлю у ритміці мелодій,
як співає лагідно весна.
17.04.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2024
автор: Микола Соболь