Прости Творець, прости нас Боже
За егоїзм і гордість, отже;
Упертість, недалекість, сміх
Крізь сльози, творимо знов гріх!
Так смертно жорсткі ми, назустріч,
Так "жадні", на любов, зусібіч –
Коли вже дійде? – жить нам разом,
На однім сідалі, наразі.
Нас вчиш Ти вже тисячоліття
У створеному казці-світі –
Схилитись як перед Тобою,
Твоїм терпінням, як рікою…
У вільнім виборі не вибрав,
Любові й совісті Твій ВИБІР.
Тому з Тобою і не можем
Поговорить поки... Негожі
З небес, зі світлістю зріднитись,
Любові один до одному, напитись;
В Природу чемно закохатись,
В життя із Всесвітом включатись.
Прости Творець, прости нас Боже –
Гординя, егоїзм нас точе…
В'ячеслав Шикалович
16.04.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2024
автор: Променистий менестрель