Цілує вітер тишину,
Що зачаровує в саду,
Милує очі кожна мить,
Роса розкішна знов бринить.
На вітах дивно милий тон
Торкає ніжністю долонь,
Мотив чарівний виграє,
Тріпоче серденько моє.
Біжить, летить у тиху даль
Де лист сховався у вуаль,
А на зманіженім гіллі
Роса скрапає до землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик