* * *
Богемна сирість стомлених епох,
Що по спіралі крутиться невтомно,
Завмерла вмить, оперлася на мох
Та тче реальність стишено й моторно.
Вокзальні барви тягнуться до бджіл,
Воскове сонце наче вже втомилось...
Але ще вабить фарбами з руїн,
Щоб України серце мужнє билось.
24.12.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2024
автор: Feelings and Emotions