Ми всі з дитинства,де були малі
й вели себе ,часом , безпосередньо -
"жили" в воді, копалися в землі,
дерева нам замінювали меблі...
Вдивляюсь часто в фото я чиїсь,
чи поринаю в фото особисті...
Я там,на жаль, лиш в пам'яті,
як гість
в миттєвості,
що зібрані в намисті.
Їх назбирав я за життя разки.
Та все ж оті, люблю чомусь найбільше.
Там всі живі, ще час не відкусив,
дарованих Всевишнім найрідніших.
На фото тут, зображено маля,
не зрозуміло, дівчинка чі хлопчик ...
Душа ще чиста, ще не має плям,
ще віддзеркалюють її безгрішність очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2024
автор: Олександр Холденко