Напевно програла свій холод і смуток,
Азарт вічних пошуків знов взяв своє.
Чекання вокзалів, хитання маршруток,
Де сонце сідає і сонце встає,
Відмотує стрічку, цупку і яскраву,
Поєднує міцно замерзлі міста.
Мій світ має жити сьогодні по праву,
Лиш вийти б назовні з глухого кута.
Напевно програла, або ж відпустила,
Злетіла у небо, ступила за край.
Та тут крізь поразки народжена сила,
Тож очі заплющ і цього не читай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2024
автор: Ася Оксамитна