(із розділу банальна гундарівщина)
Вчать мене жити зайди.
Веселик у полі гине.
Тільки, потвори, знайте
в серці моїм солов’їна.
Нею співала мати
пісню мені колискову.
Вміє, на жаль, вбивати
не гірше за кулю слово.
Ви це взяли за зброю,
мітите підло у спину.
Мову прикрию собою,
вона не загине.
10.04.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2024
автор: Микола Соболь