Чуєш, як б’ються у закутках серця таємних
Звуки шаманського бубна, занурюють в транс?
Чемно вітається день між прелюдій буремних,
Зайве закреслить в чернетках, з’являючись враз.
Містика повна, я йду по містках трансформацій,
Лячно дивитись вперед, а тим більше – назад.
Бачу з боків кропиву, шпичаки із акацій,
Кров шаленіє й холоне, відчувши азарт.
Це, як наркотик, підсилить надію на краще,
Звісно, потрібно зловити упущений шанс.
Знаєш, мені до вподоби нагострені хащі,
Сонце на них виграє, вводить серце у транс.
І божевілля відходить кудись на задвірки,
Вже й не згадаєш, коли так принадно було.
Звуки шаманського бубна знімають всі мірки,
Крила готові, пришиті, не вдержить полон.
19:28, 25.01.2020 рік.
Зображення: http://9mirov.forum2x2.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2024
автор: yusey