Параджанов

                       Духові  Отця
                       і  Невісті  Неневісній  Діві  Марії
                       присвячується  в  любові



Любов  як  острів!  
є  піст  як  вибух  у
                                     християнина
є  сила  в  серці  —
коли  і  знов  розп’ята  Україна…
що  залишив  в  тобі  
цей    вірменин,  Людина?!
Любов  і  Космос!  —
й  ніч  грозилась
через  тріщину  —  крізь  стелю
його  грузинської  оселі!
єсть  Бог,  людина  й  Космос!  —
казав  майже  у  клятвах
що  Україна  дуже,  дуже…
у  тріщині  зоря  возилась…
що  Україна  —  вже    тепер  розпʼята!..
закашляв  крізь  одну  легеню
єсть  Бог,  людина  й  Космос!!!


старіють  —  кості
тче  розквіт  піст-Огонь    в  християнині
Крайньо  це  —
Бог  і  Космос  і  людина
В  ній  Дух  —  весна  і  розквіт!
розквіт  бува!
і  вільний  герць  —
за  Україну!
світовому  носієві  
                 творення  у  генії…


це  кров  чи  
дух  Іллі  —
Коні  Вогненнії!


08.04.2024,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
Всеславної  Марії

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович