В місячній імлі лиш вишневий сніг.
На тонких плечах з гілля оберіг.
Вечір без ознак довгої війни,
Тільки білий цвіт ранньої весни…
Квітень за вікном - ллє квітковий дощ.
Дріб’язку в думках тільки додалось.
Та в очах тремтить мерехтлива ртуть.
Й десь на глибині причаїлась лють.
По воді калюж, наче світу цар,
Відпливає в ніч батька тінь до хмар.
На світлині кров там, де ще разом,
Брошка кістяна - таткова любов.
Упаду між трав й попливу в траві,
Де шукають слід жваві і живі.
А як не знайду- вийду голяка
До боліт, де в Cмерть тягнеться ріка…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2024
автор: bloodredthorn