[i]До презентації збірки «Пісенний зорепад» композиторів
Олеся Коляди та Василя Корби[/i]
Митець, для себе звичну справу,
По вечорах робив, писав,
В звичайних віршах дуже вправно
Словам він крила надавав.
Слова ті піснею злітали
Під небеса у синю даль,
Ключем пташиним повертали,
Донизу сіючи печаль.
Зірками в небі миготіли,
У тиху ніч та зорепад,
У гіллі з місяцем сиділи,
Коли поснув вишневий сад.
А вранці з сонечком вставали,
Як починався день новий,
З пташиним щебетом зплітались
Разом в мелодії одній.
І музи зусібіч злітались
На їхню музику оцю,
Нову мелодію складали
Й підносили її митцю.
Маестро, браво! Браво й музі!
За ці шедеври чарівні
В пошані будуть, по заслузі,
Поміж людей усі пісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2024
автор: Ольга Калина