Однолюби

Весняна  ніч  –  краплини  губить::
чорнила  плавання…
Вона  та  я  –  два  однолюби
в  життєвій  гавані.

Сріблясто-сяюча  подушка  –
Наївні  промені.
А  світ  чорнів,  такий  бездушний,
І  гріли  спомини.

А  всі  слова  й  безглузді  вчинки  –
потьок  люстерковий.
Все,  що  раніше  лебедине  –
тепер  нестерпне  їм.

Весняна  ніч  холола-гусла,
спліталась  хмарами.
Щеміло  й  накрапало  густо,
Хоч  тепле  марилось.

 І  місяць  бачив  це,  і  люди
спинялись  вражено:.
Любити  вчились  однолюби
Себе  зневажених.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2024
автор: Білоозерянська Чайка