Забігти, сховатись подалі,
Травою зробитись, кущем ...
В астрал - від жорстоких реалій,
Або розчинитись дощем.
Не можу, не хочу, не буду,
У вічному хаосі жить ...
Нехай мені вибачать люди,
А Бог - неодмінно простить.
Сім кіл свого пекла здолала,
На восьме...вже сили нема.
Одвіку - боролась, шукала,
Та щастя накрила зима ...
Тому й не знайшла...не судилось ,
Не вписано в книгу буття.
Це доля, мабуть, помилилась,
Коли починалось життя ...
Тепер, за пів кроку до краю,
Заглянувши в вічності вир ...
Єдине, чого я бажаю -
Мій Боже! Даруй людям мир!
29.03.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2024
автор: majra