ДУМИ НІЧНІ
Як хвиля за хвилю з пустого в порожнє
розгойдують думи із ночі у ніч.
Вчорашнє нещастя уже неспроможне,
забудь нездійснене, скинь ношу із пліч.
Воно відійшло. Пустоцвіт із черешні
осипався долі без шансу на плід.
Відчуй літа хміль, опритомній нарешті,
втечи від бажань, що їх хтось там наплів.
Збрехало люстерко?
Розбий без вагання.
Реальність скасує зоставлене в борг.
Минуле й прийдешнє, а поміж – кохання.
І – часу довірся, він – лікар і Бог!
22.07.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2024
автор: Полісянка