Кум у мене – балабол,
недолюблює футбол.
Дискутує-талаконить –
коментує беззаконня.
– Як же можна вигравати,
як нема що й суддям дати?
Дивно, як ще не сконали
наші провінціонали?
Давай змістимо акцент –
підем разом на концерт.
Краще пригощу тебе
шоу-групою «Бе-бе».
Сидимо на стадіоні,
глядачів трибуни повні.
Тут співають, ще й танцюють,
безугаву лементують.
За оте круте виття
аплодують і свистять.
А співак, хай йому грець,
застрибав, мов жеребець.
Дибки став. Геп! – розпластався.
Мікрофон ущент розпався.
А музика далі грала,
і співала… фонограма.
Хто казав: – Оце манери!
Хто кричав: – Та це ж «фанєра»!
– З поля геть! – волав мій кум. –
Це ж халтура! Сущий глум!
– Ну, ти, куме, й балабол.
Краще все-таки – футбол!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2024
автор: Олександр ПЕЧОРА