Заховані у скрині десь на дні,
Замотані в хустки із різних боків,
Лежать старі мої скарби рідні,
Із давнини, впродовж десятків років.
Там мудрість і розшите полотно,
Там мрії чорним і червоним шиті,
Барвисті дорожки, що так давно,
Ведуть з минулого, немов дороги биті.
Стрічками згорнуті і молодість й краса,
Думки в намисті сяють, як перлини,
Сережки, наче весняна роса -
Це цінності для кожної людини.
Усе пожухло, згаснув блиск і шарм,
Хоч нафталіном віддає з скарбниці,
Лікують надбання душевний шрам,
Черпають силу з рідної криниці.
31.03.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч