[color="#ff0000"][i]Сьогодні неділя -- у католиків Великдень... Хочеться вірити в перемогу Світла над темрявою, Добра над злом, Життя над смертю!!![/i][/color]
О да святиться кожна мить життя
на цім химернім, незбагненнім світі –
і попри птаства крики сумовиті,
і попри звіра дикого виття…
Ми тут свої… в цім вою божевілля
Ми обіруч розкинулись гілля́м –
Блажен, хто вірить… Да святиться гі́лля
і кожна цвіть його, і кожен злам,
і кожен пагін, тремом оповитий,
і плід, і сік, обвислий, наче дзвін…
Нехай гуде… гряде несамовитий
думок нетлінних вихор-перегін –
так, я була тут… хто мене здолає,
мою жагу, і пристрасть, і любов?.. –
я чую силу. Чую як волає
Душа вселенна голосом дібров:
дитя моє, мій пагоне, мій цвіте,
радій всьому – без тями, без пуття –
не оддзвенять уста, ущерть налиті,–
безсмертна віть… священна мить життя.
(Зі збірки "Самоцвіти сокровення". - Львів:Логос,1997)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2024
автор: Сіроманка