Лава так лава... най буде! ))
Ядро душі жагуче –
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у по́блиску Стожар.
Пішла назовні лава
жари́сто-вогняна́.
Розпеченому сплаву
дорога висхідна́!
Второ́вую незламно
поезії етер,
тож "Лавою Вулкана"
йменуюсь відтепер.
27.03.2024
Лава вулкана -2 // Стікаю лавою…
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009715
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2024
автор: Олена Студникова