Ниточка червона нас з тобою в’яже,
Вузликом тендітним вкраплює любов.
Снігом розпашілим біля тебе ляжу,
Ця реальність дика снились нам обом.
Хай лавини сходять, зронені бураном
Спільних гравітацій зоряних систем.
Вільні й полонені одночасно й разом
Ми йдемо до щастя, розігнавши щем.
Вибух наднової – світло довгождане,
Розфарбує небо в безліч кольорів.
Вже позаду прикрість, нам любити дано,
Ниточка червона в серці майорить.
Ти в моїх обіймах, ти на дотик рідна,
Ми єдине ціле, ми вогонь знайшли.
Ось воно кохання, думка обопільна,
Бездоганний захист від життєвих злив.
19:23, 23.11.2019 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2024
автор: yusey