* * *
Ти розумієш – нелегке на відстані кохання,
наповнене думками із неспокою й мари.
Я вишию доладну вишиванку із чекання,
приймуся до роботи ув осінні вечори.
А доки липень радує й кохання повінь в дії,
із наших зустрічей міцне сплетемо полотно.
На щастя візьмемо терпіння, віри і надії,
щоб у розлуці додавало сил й снаги воно.
Коли за клином журавлиним зникне щедре літо,
із кожним хрестиком я нас наближу до весни.
І доки сніжна віхола гулятиме над світом
для тебе вимережу теплі кольорові сни.
26.07.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2024
автор: Полісянка