Часи такі – ведуть сліпців безумці,
а шлях лежить крізь лихо і пітьму.
Іде війна, одне лише на думці –
Чекає що юрбу глухоніму?
Сумні часи негадано настали,
ми розучились думати самі
і віддали майбутнє на поталу…
Невже воно розтане у пітьмі?.
Але іще не вмерла Україна,
з води черпає сили і роси…
Дітей спасати треба і країну,
аби здолати ці сумні часи!
24.03.2024, СВ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2024
автор: Олександр Мачула