Божевільно закохані

І  це  божевілля  стікає    повільно  водою  по  пальцях,
І  я    не  благаю  тебе  вже:  -'"  сьогодні  не  йди  ,  залишайся"
Байдуже  ворушу  губами  тихеньке  -  "бувай  ,  ще  подзвониш",
І  двері    так  гучно    закриються  вслід  красномовно.
А  тиша  обійме,  притулить  до  себе  як  мама,
Ридаю,  що  знову  сама  ,  ось  така  в  мене  драма.
Плейлист  найгучніше  думки  всі  свої  заглушити,
Відкрити  вікно  ,  і  в  кімнату  свободу  впустити.
Забути  й  забутися  вмить  хоч  на  пару  хвилинок,  
Вдихнути  тонкий  аромат    мигдалю    і  жасмину.
"Ти  ж    знаєш  ,  я  так  не  люблю  лишатись  одна  ..."
"Не  злись,  усе  буде  гаразд,  обіцяю  ,  мала!"    💋
І  я  усміхнусь  на  твоє  смс,  як  завжди,
І  знаю,  що  й  ти  прочитаєш  моє  з  теплотою...
Божевільно  закохані  люди  із  різних  світів,
Божевільно  однаково  жили    своєю  любов'ю...



©    Marmeladka

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2024
автор: marmeladka