День народжується сонцем, увінчується зорями.
Так само і ти, і я... Без початку і кінця!
Наш день не зникає:
він продовжується в роздумах,
підіймається сходинка за сходинкою.
Він плекає, підтримує і дарує.
Інколи після пауз, після зупинок...
Після сповільнення серцебиття напередодні березневої повені.
Перед доброю Сповіддю і тайною Причастя.
Наш день стає продовженням нас,
продовженням нашої справжності і наших злетів.
І це правдива Надія і сила ангельська
між пасток, які розставляють на цій землі.
24.03.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2024
автор: Іванюк Ірина