(гумореска)
Забагнули батько й син
У суботу зрання
Вдвох у лісі провести
Тихе полювання.
Електричкою аби
Подолати відстань.
Ну а там, а там гриби
Зачекались, звісно.
Ліс без пафосу зустрів –
Гості вже набридли.
Ходять, никають довкіл,
А грибів не видно.
Що за напасть? Що за гріх?
Що це за умора?
Віднайти би хоч на сміх
В крапку мухомора.
І тут раптом – ти диви! –
Щось рябіє. Що то?
Ну, звичайно, не гриби –
Чорно-білий котик.
Хтось вертається у Львів
З білими грибами.
Ну а ці везуть домів
Кошеня для мами.
© Надія Бойко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2024
автор: Надія Бойко