Улітку, у вечірню пору,
Режим порушивши свій. бач,
Вся птиця із усіх околиць
Дивилася футбольний матч.
Ось і свисток з телеекрана.
Початок гри. Двір занімів.
Кому ж удача другом стане -
Чи для Гусей, чи Індиків?
Гуси свої - за них боліли,
За перемогу їм змагатись.
Серця болільників аж мліли -
Якби ж не дурень-коментатор!
Це ж треба так лементувати,
Весь смак гри звести нанівець?!
Але чогож тут дивуватись -
То ж коментатор -Горобець!
Сам кроки два не ступить - скаче.
У грі ж він всі моменти знає.
Цвірінька не про те. що бачить:
А футболістів лиш картає.
Про них читав десь у журналах
(Чи, може. навіть в інтернеті).
Смисл гри для нього - не в ударах.
(Мов інформатор у газеті).
Слова поради скрізь і всюди!
(Вуха закрий чи вимкни звук...)
Там стадіон гуде.як вулик,
Бо бачить м"яч, бо бачить гру!
Які моменти! Боже милий!
А Горобець своє лиш гне:
- Гусак не взяв.не звідти били,
Можливо. завтра дожене...
Програли Гуси...Птаству шкода:
Якби ж то інший гри кінець!
А все складалось ніби добре.
...Та нацвірінькав Горобець!
За гру багато вболіває...
Момент у грі...
А гол - вінець!
Про це хай Соловей співає,
А не цвірінька Горобець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2024
автор: zazemlena