Божевільні миті весни.

Сонечко  сяє,
Пташка  співає.
Вовчик  по  лісі  за  зайцем  ганяє.
П'яти  в  зайця    й  заблищали.

Гомін  лунає,
Співають,  зовують.
Пари  птахів
По  небу  пливуть.

Трава  зеленіє,
Пухнасті  бруньки.
Хвалт  підняли
В  очереті  качки.

Сонячний  ранок,
Радісний  день.
Прудка  лань
Між  плетивом  гіллястим

Мов  стріла  блискавично
Промелькнула  перед  очима.
Певно  помітила  вовка
Та  відволікає  його  від  дитини.

Повітря  наповнилось  
Райдужним  світлом
І  на  його  тлі  птахи
Здавались  райськими.

Все  ставало  таким  чарівним  та  казковим,
Повітря  наповнилось  магією  і  пахощами  весни.
-Яка  краса.
Так  і  хочеться,  щоб  ця  казка  ніколи  не  закінчилась.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2024
автор: oreol